Alice Cooper - Hey Stoopid (1991)
Alice Cooper (уроджений Вінсент Деймон Фурньє) - доволі відомий персонаж у рок тусовці, син і онук лютеранських священників, сценічний псевдонім для англомовних звучить як жіноче ім'я, насправді ім'я спаленої на багатті інквізиції відьми. З юнацьких років приймає участь у шкільних та місцевих бендах, частенько виступаючи у маленьких містечках сільськогосподарського півдня США, де вже за сам зовнішній вигляд хіппі можуть розбити голову. Проте Вінсент пішов далі у своїх новаціях, і є одним з перших рок виконавців, що супроводжує свої шоу відкручуванням голів для живих курей, демонстрацією павуків, крис та змій, демонізуючи таким чином свій сценічний образ. У середині 60-их років такі речі дійсно могли шокувати публіку, проте Фурньє користується цими прийомами і до сьогодні. Маючи у своєму творчому доробку (враховуючи саундтреки і компіляції) понад 40 платівок, така тактика в певний час почала сприйматись, як дешевий цирк шапіто, і у кінці 80-их років призвела до втрати популярності.
І ось на цьому музичні критики і фанати вже хотіли поставити крапку на творчості Alice Cooper, але у 1989-му сингл "Poison" проривається спочатку в американські, а пізніше і європейські чарти. Згадавши смак минулої слави, Фурньє залучає до співпраці над новою платівкою Озі Осборна (Black Sabbath), Сола Хадсона (Guns N' Roses), гітариста Джо Сатріані, гітариста Стіва Вея, та Нікі Сікса з Міком Марсом (Motley Crue). Цій зірковій команді сумісними зусиллями вдалось створити надзвичайно якісний і динамічний хард-роковий альбом. Але не був би то Фурньє : на обложку він виставляє черепа і на концертах знову присутні кровожерливі атрибути. Проте слухати цю платівку дуже приємно.